Менеджерка проєктів Українського центру охорони здоров’я Марія Липовченко залишилась у рідному Києві з усією сім’єю. Між роботою та буденними справами, вона волонтерить та будує плани, які збирається втілити після перемоги України.
Ми розпитали Марію про те, як вона дізналася про війну, чим займається попри роботу та що збирається робите після перемоги.
Про початок війни Марія дізналася не з новин.
«О 5:21 годині я почула перший вибух, згодом — другий. Це відчуття було настільки різким і яскравим не передати словами. Я швидко піднялася з ліжка і зрозуміла — почалося», — згадує 24 лютого Марія.
Попри різні думки і страх, вона вгамувала емоції та одразу ж почала обдзвонювати друзів та писати їм.
«Змогла тоді розбудити свою однокурсницю, якій вдалося перевезти трьох дітей у безпечне місце. Пізніше вона написала, що це дійсно врятувало малечу та її. У той момент я зрозуміла, що піклуватися про когось — це дуже важливо і нехтувати зараз цим не варто», — каже дівчина.
Тому Марія допомагає не лише свої рідним, а й батькам друзів, яким довелося виїхати. А їхні рідні не мають фізичної можливості вистояти довгі черги в магазинах чи аптеках. Дівчина централізовано збирає побажання та ходить закуповувати необхідне.
«Також я годую вуличних тварин, адже зараз не всі люди можуть це робити, а тварини ні в чому не винні і потребують нашої допомоги», — говорить менеджерка Марія.
До речі, про тварин, дівчина взяла на перетримку трьох сусідських котів, одного папугу та равлика.
Марія за освітою юристка і під час війни знайшла ще один спосіб як допомагати суспільству. З другом Марія запустила важливу ініціативу для українців.
«Ми з “Правничою клінікою” факультету правничих наук Києво-Могилянської академії запустили ініціативу якісної і швидкої правничої допомоги людям, які її потребують. Наприклад, з приводу того, який статус обрати за кордоном — статус біженця чи тимчасово захищеної особи, які документи потрібні для перетину кордонів, як оформити гуманітарну допомогу, які спрощення відбулися. Скажу, що це дійсно допомагає людям і це найважливіше для мене», — розповідає вона.
Марія наголошує, що зараз дуже важливо розповідати про війну, яку розпочала росія в Україні. Зокрема, міжнародна спільнота має знати весь жах, який принесли окупанти в нашу країну.
А ще наша менеджерка проєктів рекомендує не забувати й про себе, зокрема про власний психологічний стан. За місяць війни кожен із нас пережив надзвичайно різний спектр емоцій. Дівчина каже, що їй допомагає триматися щоденна волонтерська робота та часткове обмеження новин.
«Інформація надзвичайно впливає і на мозок, і на емоційний стан, тому варто мінімізувати джерела інформації, обрати лише офіційні. Також дозвольте собі не читати кожну новину, адже від новин іноді опускаються руки, а рівень стресу зашкалює» — зазначає Марія.
Краще присвятіть час тій діяльності, яка вам вдається добре та буде корисна зараз. Дівчина пояснює, що необхідно берегти себе й для того, щоб незабаром допомагати відбудовувати Україну після перемоги. Нам потрібно бути сильними.
«Відчуваю зараз бажання перемогти остаточно усю цю російську нечисть. Та вже готова відновлювати все зруйноване. Розумію, що ми не можемо повернути тих, кого вбили окупанти, але якраз через це ми не маємо права здаватися», — підсумовує Марія Липовченко.
Віримо у перемогу! Слава Україні!