Людина не втрачає права на якісну медичну допомогу, коли опиняється в місці несвободи. Проте сьогодні засуджені та особи, взяті під варту, не завжди можуть вчасно потрапити до лікаря, отримати необхідне лікування чи ліки.
Експерти Українського центру охорони здоровʼя (UHC) розробили рекомендації, які пояснюють, як інтегрувати пенітенціарну медицину до єдиного медичного простору України.
Читайте повний аналітичний звіт «Рекомендації щодо інтеграції пенітенціарної медицини до єдиного медичного простору в Україні».
Чому систему потрібно змінювати
Історично медичну допомогу в місцях несвободи організовує та фінансує Міністерство юстиції України. Попередні спроби реформувати систему, зокрема створення Центру охорони здоровʼя Державної кримінально-виконавчої служби України, не розв’язали всіх проблем.
Доступ до медичної допомоги досі залишається нерівним і часто несвоєчасним. На якість послуг впливає і те, що функції замовника та надавача медичної допомоги зосереджені в одній системі. Через це виникає конфлікт інтересів, а медичні заклади та працівники не мають достатніх стимулів покращувати якість послуг і підвищувати кваліфікацію.
Відповідальність за здоровʼя людей у місцях несвободи лежить на державі загалом. Саме тому йдеться не про збереження окремої медичної системи, а про її повноцінну інтеграцію до регіональної та національної систем охорони здоровʼя.
Як може працювати нова модель
Запропонована модель передбачає, що медичну допомогу засудженим та особам, взятим під варту, надаватимуть лікарі та інші медичні працівники цивільної системи охорони здоровʼя.
Це має охоплювати весь маршрут пацієнта — від укладення декларації із сімейним лікарем і отримання ліків до консультацій вузьких спеціалістів та лікування в закладах охорони здоровʼя.
Для цього нова модель пропонує:
- забезпечити ідентифікацію кожної людини та, за потреби, відновлення документів, щоб вона могла укласти декларацію із сімейним лікарем і користуватися електронною системою охорони здоровʼя;
- оплачувати медичні послуги через Національну службу здоровʼя України відповідно до пакетів Програми медичних гарантій;
- укладати договори між місцями несвободи та цивільними закладами охорони здоровʼя;
- визначити перелік цивільних медичних закладів, які можуть надавати допомогу засудженим та особам, взятим під варту;
- створити в місцях несвободи пункти здоровʼя, де цілодобово працюватиме медична сестра, фельдшер або лікар із цивільної системи охорони здоровʼя;
- організувати прийом лікаря первинної ланки за графіком або за потреби, а спеціалізовану допомогу надавати в найближчому визначеному медичному закладі;
- забезпечити доступ до необхідних ліків через програми реімбурсації;
- вносити інформацію про надану медичну допомогу до електронної системи охорони здоровʼя.
Водночас Міністерство юстиції має відповідати за транспортування, конвоювання та інші безпекові заходи.
Що зміниться для пацієнта
Інтеграція пенітенціарної медицини до єдиного медичного простору дозволить зробити шлях пацієнта зрозумілішим і коротшим.
Людина зможе вчасно отримати первинну допомогу, необхідні обстеження, консультацію спеціаліста та ліки. Медичні рішення ухвалюватимуть фахівці цивільної системи охорони здоровʼя, незалежні від адміністрації місця несвободи та кримінально-виконавчої системи.
Інтеграція — це системна зміна, яка потребує чіткого розподілу відповідальності, оновлення законодавства, належного фінансування та безпечних умов для медичних працівників, інших пацієнтів і самих людей у місцях несвободи.
У повному аналітичному звіті експерти UHC детально описали запропоновану модель, розподіл функцій між медичними працівниками, механізми фінансування та зміни, необхідні для її впровадження.