Назад
Аналітика

Як впровадити мобільні медичні пункти: ділимося досвідом

Повномасштабна війна загострила потребу отримувати медичну допомогу там і тоді, де вона потрібна, особливо у віддалених громадах та на прифронтових територіях.  У цих умовах мобільні медичні пункти стають практичним інструментом, який допомагає швидко відновлювати доступ до послуг первинної медичної допомоги.

Саме тому наша команда Українського центру охорони здоров’я (UHC) долучилася до розробки
концепт-гайдлайна з впровадження мобільних медичних пунктів у межах проєкту«Здоровʼя без відстані: мобільна медицина для громад». Документ створено як прикладний інструмент для тих, хто планує запускати мобільні послуги у своїй громаді. 


Проєкт «Здоровʼя без відстані: мобільна медицина для громад» став однією з можливостей покращити доступ і якість медичних послуг для понад 500 тисяч мешканців, забезпечивши 20 громадам із 6 областей України мобільними клініками для надання первинної медичної допомоги. 

Протягом 2 років разом із партнерами ми працювали над: 

  • Аналізом громад: провели комплексну оцінку стану надання первинної медичної допомоги в громадах.
  • ПМД+: презентували модель розширеної первинної медичної допомоги для 20 громад.
  • Логістикою: підготували понад 1000 маршрутів для мобільних клінік на основі потреб громад.
  • Навчанням: провели 15 навчальних тренінгів для 214 учасників — управлінців, лікарів, медсестер і водіїв.
  • Методологією: розробили концепт-гайдлайн «Мобільні пункти як інструмент надання послуг здоров'я в громадах, які постраждали від війни».

Про що розповідає концепт-гайдлайн? 

У документі зібрано ключові рішення та підходи, які допомагають спроєктувати мобільні послуги:  

  • загальні принципи впровадження мобільних пунктів;
  • оцінка ефективності надання медичної допомоги в мобільних пунктах;
  • планування та впровадження послуг із використанням мобільних пунктів: підходи до формування маршрутів;
  • розподіл ролей між командою мобільного пункту та персоналом на місцях, зокрема 2 опції: коли медичного працівника в громаді на місці немає і коли він є; 
  • організація роботи мобільного пункту: внутрішні процеси та документація; 
  • технічні вимоги й оснащення: чек-листи обладнання та цифрові рішення для роботи в умовах обмеженого зв'язку;
  • взаємодія з громадою та організація комунікації й інформування пацієнтів;
  • фінансування мобільних пунктів.   

Посібник у кінцевому підсумку є результатом усієї роботи проєкту, документом, який може спрямувати у впровадженні мобільних пунктів: від першої оцінки потреб до організації процесів, ролей і фінансової моделі. 


Чому це важливо?

Мобільні медичні пункти дають змогу забезпечити доступ до медичної допомоги там, де стаціонарні послуги недоступні або до них складно дістатися. У надзвичайних ситуаціях вони можуть тимчасово замінювати або підсилювати надання допомоги до відновлення роботи закладів, а у віддалених районах допомагати людям отримувати послуги, коли відстань чи інші бар’єри ускладнюють звернення до медзакладу. Навіть після завершення війни, питання мобільності залишатиметься актуальним для віддалених територій і маломобільних груп населення/


Проєкт «Впровадження мобільних медичних послуг та посилення цілеспрямованості громад в умовах військової агресії російської федерації» реалізовувався БФ Пацієнти України спільно з Українським центром охорони здоров’я (UHC), фінансувався урядом Німеччини та Європейським Союзом і здійснювався GIZ Ukraine: Resilient Society: Resilient Society в рамках «Спеціальної програми підтримки України / EU4ResilientRegions».