Повне резюме: Розширення ролі приватних провайдерів у наданні первинної та спеціалізованої медичної допомоги в Україні.
Протягом 2023–2024 років команда Українського центру охорони здоров’я (UHC) провела 11 публічних обговорень та серію консультацій з майже сотнею експертів, лікарів, підприємців та політиків щодо залучення приватного сектору до Програми медичних гарантій (ПМГ). Ми дійшли висновку, що приватні медичні заклади можуть значно посилити систему охорони здоров’я, але для цього потрібно усунути бар’єри та створити рівні умови для всіх надавачів послуг.
Раніше в Україні приватним сектором називали комерційні клініки, які виникли як альтернатива державним закладам. Проте після медичної реформи приватні медзаклади отримали змогу укладати договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і надавати безоплатні послуги в межах ПМГ. Відтак головним критерієм участі закладу в програмі стала не форма власності, а його спроможність надавати якісні послуги.
Сьогодні до приватного сектору можна віднести не лише комерційні клініки, а й благодійні організації, міжнародні фонди та волонтерські ініціативи які надають медичні послуги. ПМГ повинна бути організована так, щоб пацієнтові було неважливо, кому належить медичний заклад і хто ним керує. Головне, щоб заклад виконував публічну місію з надання гарантованих медичних послуг.
.
.
Що потрібно зробити для розвитку приватного сектору у ПМГ?
Та як уже зараз можна створити умови для розвитку приватного сектору в Програмі медичних гарантій.
- Створити рівні правила гри. Усунути преференції для державних закладів у закупівлях обладнання, постачанні ліків, бронюванні персоналу.
- Перейти до довгострокового планування. Прогноз розвитку ПМГ на 3–5 років дасть змогу приватному сектору мати напрямки інвестицій у медичній сфері.
- Створити приватні некомерційні підприємства. Ця організаційна форма дозволить приватним ініціативам надавати послуги без комерційної мети.
- Залучити неприбутковий сектор до ПМГ. Волонтерські та благодійні організації можуть ефективно працювати в системі ПМГ, надаючи допомогу соціально вразливим групам.
- Спростити регулювання ринків всередині ПМГ. Деякі медичні послуги (наприклад, первинна допомога, реабілітація, ведення вагітності) мають розвиватися на конкурентних засадах із мінімальним втручанням держави.
- Включити видатки розвитку у тарифи. Сьогодні приватні заклади змушені самостійно інвестувати у розвиток, тоді як державні отримують обладнання за бюджетні кошти. Включення витрат на амортизацію в тарифи дозволить збалансувати умови.
- Запровадити прозоре та зрозуміле тарифоутворення. Створити механізми зворотного звʼязку між замовником та надавачами у вигляді процедур формування тарифів.
Якщо ці кроки будуть реалізовані, до 2030 року українська медицина стане відкритішою, цивілізованішою, конкурентнішою та орієнтованою на якість, а пацієнти отримають кращий доступ до медичних послуг незалежно від форми власності закладу.
Кількість приватних закладів у ПМГ уже зростає – у 2024 році два з пʼяти медичних закладів — понад 1400 надавачів у ПМГ — були приватними.
Приватний сектор змушує державні та комунальні заклади конкурувати та розвиватися. Чим більше конкуренції — тим краще для пацієнтів, лікарів та медсестер. Приватний сектор — це сміливі та ініціативні підприємці, серед яких чимало лікарів та медсестер, які починають власну справу. Чому б не довірити їм організацію медичної допомоги для своїх пацієнтів?
Цей документ розроблявся Українським центром охорони здоровʼя (UHC) за підтримки Уряду Королівства Нідерландів у рамках проєкту «Розширення ролі приватних провайдерів у наданні первинної та спеціалізованої допомоги».