Зі змінами на первинній ланці престиж сімейних лікарів і педіатрів зріс. Лікарі стали видимі для пацієнта, і тепер при перших проблемах зі здоров’ям ми звертаємося до свого лікаря, довіряючи йому. Для української медицини – це перехід на якісно новий рівень.
Але в новій системі досі працюють невидимі для багатьох постаті – середній медичний персонал на первинній ланці – простіше кажучи – медсестри та медбрати, які працюють разом із сімейними лікарями. Чому так сталося та чи варто це змінювати?
Як тільки на первинній ланці почалися фундаментальні зміни, медична спільнота заговорила про роль медсестер і медбратів у сімейній медицині. Якщо медсестри стаціонару, операційна чи хірургічна медсестра переважно самостійні та мають широкий функціонал, то медсестри на первинній ланці фактично перетворилися на друкарські машини, як жорстко б з моєї сторони це не звучало.
Чому так сталося? Історія цієї проблеми, на мою думку, походить із радянських часів. В ті часи робота медичних працівників, з точки зору заробітної плати, оцінювалася досить низько. Зарплата лікаря була нижчою ніж, наприклад, інженера на заводі. Дохід медсестер був ще менший.
Дійсно, в таких штучних умовах "багата" радянська влада могла собі дозволити посадити біля кожного лікаря секретаря, який мав би медичну освіту й міг вести записи за лікаря. Про доцільність і фінансове навантаження на медичну систему в ті часи ніхто не думав. Ми ж успадкували такий підхід і маємо його змінити.
В європейських країнах, де функціонують медичні системи, схожі на нашу теперішню, медичні сестри та брати на первинній ланці мають розширені медичні повноваження. Вони не виконують роль секретаря лікаря, вони – повноцінні учасники лікування пацієнта.
В Англії медсестри та медбрати первинної ланки ведуть відокремлений прийом пацієнта: самостійно проводять огляд, медичні маніпуляції та щеплення. В окремих випадках можуть самостійно призначати лікування, мають право виписувати рецепти, проводять мотиваційне консультування для пацієнтів.
У шведських медичних установах пацієнта спочатку оглядає медична сестра, яка вирішує, куди направити пацієнта – до лікаря загальної практики або до лікарні. Медичні сестри самостійно надають медичну допомогу пацієнтам з хронічними захворюваннями, зокрема призначають лікування.
У Німеччині медичним сестрам у багатьох випадках надається право первинного огляду пацієнта. Лікар не відвідує пацієнта на дому, це робить медична сестра.
То як розширити повноваження медсестер і медбратів сімейної медицини в Україні?
По-перше, запит на ці зміни має сформуватися у керівників медичних закладів. Вони перші мають зрозуміти економічну доцільність розширення функціоналу медсестер та інвестувати в це свій час і ресурс.
Кваліфікація багатьох медсестер на первинці дозволяє довірити їм більше медичної роботи безпосередньо з пацієнтами, тим самим розвантажити лікаря і дати йому більше простору для роботи зі складнішими пацієнтами. При цьому з фінансової точки зору це вигідніше, ніж наймати нову команду з лікаря та медсестри, яка продовжить занотовувати медичні дані.
По-друге, запит має з'явитися у самих медичних сестер і братів, адже це можливість їхнього професійного зростання, мотивація, та сама заробітна плата. Адже більші повноваження, це не про просто додаткова робота, а й вища оплата.
У рамках Україно-швейцарського проєкту "Розвиток медичної освіти" ми поставили собі за мету розширити роль медичної сестри. Ми запитали у керівників, лікарів і медсестер, чи готові вони до таких змін.
Наше опитування показало, що 59% управлінців і 45% лікарів погоджуються, що частина завдань лікаря чи лікарки можуть делегуватися медичній сестрі. Також управлінці, лікарі, медсестри й медбрати підтримують ідею розширення ролі медичної сестри (84%, 65% та 52% відповідно).
Така готовність вселяє надію. Тому ми вирішили провести пілот "Медична сестра із розширеними повноваженнями" у 8-ми закладах первинної медичної допомоги.
Ми почали працювати з управлінцями цих медзакладів, вчили їх працювати із людьми та основам мотивації. Для медсестер пілотних закладів був проведений раунд тренінгів. Ми давали їм не лише медичні знання, а і софт скіли: вчили комунікації з пацієнтом, управлінськім та лідерськім навичкам.
Основна ціль навчання була запровадити самостійний прийом медсестрою чи медбратом у медзакладах. Це і самостійний долікарський огляд, і навички скринінгу ЕКГ, і ведення груп ризику, і вакцинація.
У результаті запропонованих змін, медична сестра отримує можливість професійного зростання, а заклад можливість надавати більшу кількість якісних медичних послуг, відповідно отримувати більшу кількість грошей. А доступ пацієнта до медичних послуг – зростає.
І щоб не бути голослівним, розповім кейс, який відбувся в Чортківському центрі первинної медичної – медико-санітарної допомоги. Після отриманих на тренінгу навичок, медсестра, що знімала ЕКГ, помітила, що із серцем у пацієнта не все в порядку.
Не бездумно зняла покази і передала лікарю в папці, а вчиталася в них й одразу звернулася до найближчого лікаря. Виявилося, що пацієнт дійсно потребував ургентного стаціонарного лікування. Дії медсестри врятували життя пацієнту.
Отже – кваліфікована медична сестра використала свої навички, пацієнт отримав швидку і своєчасну допомогу, центр надав необхідну послуги пацієнтові швидко. Всі залишились у виграші!
То чи варто надавати медичним сестрам і братам первинної ланки розширені повноваження?
Однозначно так.
Українська медична система має рухатися в цьому напрямку. Адже переваги такого підходу як для пацієнтів, так і для медичної системи очевидні. А реальні зміни лише в руках управлінці, лікарів і самих медичних сестер та братів. Немає жодних бар’єрів, потрібно лише бажання.
Джерело: Українська правда, 10.01.2022